Пігменти в плодах
Зелений колір шкірки яблуні обумовлений наявністю в її клітинах хлорофілу. Його вміст різний для різних сортів яблуні. Під час дозрівання плодів цей пігмент розкладається. Зменшення вмісту хлорофілу в клітинах шкірки та порушення структури хлоропластів супроводжується збільшенням вмісту жовтих та оранжевих пігментів: каротину та ксантофілу в тканинах.

Червоний колір шкірки яблуні, «Рум’янець» залежить від наявності іншої групи рослинних пігментів: флаваноїдів - антоціану (ціанідин). Ці барвники мають складну хімічну будову. Кожен з будівельних блоків цих пігментів - походить від різних метаболічних процесів. Концентрація флавоноїдів у плодах залежить від багатьох факторів, і не завжди садівник в змозі на них вплинути. Однак належний догляд, добре підібрана програма удобрення та захисту саду, мають значний вплив на кінцевий результат якості плодів. У природних умовах процес створення цих пігментів у яблуках відбувається тільки на світлі. Плоди, «заховані» всередині крони, до яких не вдається потрапити сонячним променям, зазвичай погано забарвлені, незважаючи на фазу стиглості.

Температура повітря також має значний вплив на цей процес, особливо в період приблизно за 3 тижні до збирання плодів. Синтез антоціанових пігментів найшвидший, коли в період дозрівання плодів спостерігаються великі добові коливання температури (прохолодні ночі та теплі сонячні дні). Чим нижче температура вночі, тим краще забарвлення плодів. Умовою синтезу барвників є високий вміст простих цукрів у плодах. Варто зазначити, що цукри беруть участь у диханні рослин. Чим інтенсивніше фотосинтез та дихання, тим менше цукрів залишається для утворення антоціанів та флавоноїдів. Вночі фотосинтез припиняється, а зниження температури уповільнює дихання, через що накопичується більше цукрів.

Поживні речовини та пігменти шкірки фруктів

Надмірне внесення азотних добрив знижує забарвлення плодів і погіршує термін їх зберігання. Оптимальне забезпечення дерев калієм, що відповідає за синтез цукрів і транспортування поживних речовин, покращує колір яблук. Так само магній, який є невід’ємним компонентом хлорофілу і бере участь у транспортуванні асимілянтів, опосередковано утворює рум’янець. Говорячи про удобрення, ми також повинні пам’ятати про роль фосфору в цьому процесі. Цей інгредієнт бере участь у енергетичних процесах та сполуках, що беруть участь у перетворенні енергії, необхідних під час синтезу пігментів. Також не слід забувати про роль марганцю та цинку.
Для підсилення зеленого забарвлення деяких сортів яблуні (Ренет Симиренко) та груш варто перед збором плодів вносити позакоренево добрива з підвищеним вмістом марганцю.

Позакореневе підживлення перед збиранням врожаю

Для того, щоб поліпшити забарвлення плодів, ми повинні почати роботу за 5–6 тижнів до запланованого збирання врожаю, внесенням добрив з підвищеним вмістом фосфору. За 4 тижні до збирання врожаю слід вносити калійні добрива, та за 2 тижні знову калійні. Використання добрив в момент появи проблем з забарвленням плодів безглуздо, оскільки процеси, що призводять до утворення пігментів, не встигнуть спрацювати.
Використовуючи позакореневе підживлення за кілька тижнів до збору врожаю, можна лише підтримати фізіологічні процеси, що відбуваються у рослинах, які призводить до синтезу пігментів. Підживлюючи рослини в цей період, ми також позитивно впливаємо на процеси формування та диференціації квіткових бруньок на наступний сезон.