Підживлення грунту азотом - важливе в різні пори року
Азот – один з основних елементів, що впливає на формування врожаю. Це також елемент, який, забезпечуює оптимальний баланс між ростом дерев і їх продуктивністю та якістю врожаю. Дози азотних добрив, що вносяться в садах повинні бути результатом обрахунків на основі аналізу грунту ( вмісту органічних речовин у ґрунті, який є основним джерелом мінерального азоту).
Азотні добрива
Сьогодні на ринку існує досить багато різних азотних добрив. Зазвичай, визначаючись з добривом, садівник враховує вміст азоту в добриві. Однак, окрім вмісту N у добривах, варто звернути увагу на форми азоту та властивості окремих його компонентів. Ефективність підживлення азотом різна і залежить від N-форм у добриві (таблиця). Азот поглинається корінням дерев у двох формах - нітрат (N-NO3 -) та амоній (N-NH4 +). У азотних добривах N може міститися також у амідній формі N-NH2 (сечовина).
Основні сполуки азоту, що містяться в азотних добривах
Нітратний азот найлегше засвоюється рослинами. Однак кількість нітратного азоту, який вони можуть забрати з ґрунту, обмежується кількома факторами. Нітратний азот може швидко вимиватися в грунтовий профіль. Він практично не затримується глинистими мінералами та ґрунтовими колоїдами, отже, є необхідність застосування роздрібнених доз азотних добрив, особливо на бідних ґрунтах. Нітратний азот поглинається рослинами пасивно разом із транспіраційним потоком. Тому дерева можуть приймати нітратний азот лише тоді, коли з’являються листя, тобто з фази мишачих вушок.
На засвоєння дерев нітратним азоту також впливає рН ґрунту. Нітрат азоту краще засвоювати в кислих або слабокислих ґрунтах. Чим ближче рН ґрунту до нейтрального, тим слабше поглинання N-NO 3 - і тим краще N-NH 4 + .
Азот у формі амонію, на відміну від нітратного азоту, може утримуватися в ґрунті. В результаті він рухається повільніше в ґрунтовому профілі і потенційно довше доступний для рослин. Іони амонію краще засвоюються, при рН ґрунту наближеного до нейтрального.
Амідний азот із сечовини зазнає змін у ґрунті до амонійної форми – доступної для рослин. Сечовина в грунті спочатку піддається гідролізу, а потім мимовільно перетворюється на карбонат амонію. В оптимальних умовах, при вологості повітря понад 50%, рН ґрунту 6,5–7,5 і при температурі 20–30 ° C азот із сечовини стає доступним для рослин через кілька днів. За несприятливих умов цей процес триває до декількох десятків днів.
NH2» NH4
NH4 » NO3
2°C – 4 дня
5°C – 6 тижнів
10°C – 2 дня
8°C – 4 тижні
20°C – 1 день
10°C – 2 тижні
20°C – 1 тиждень
Нітратний азот легко засвоюється рослинами. Однак у рослин він повинен бути відновлений до форми NH2, тобто амідної форми, що міститься в амінокислотах. Цей процес контролюється молібденозалежними ферментами. Тому забезпечення рослин молібденом є запорукою ефективного засвоєння нітратів. Поглинання амонійного азоту, в свою чергу пов’язане з витратами енергії на сам процес засвоювання.
Азот у ґрунті зазнає багатьох змін, на які впливають процеси, пов’язані з діяльністю ґрунтових мікроорганізмів та біохімічні зміни, що залежать від ферментів у ґрунті. Основними змінами азоту в ґрунті є нітрифікація, денітрифікація та протеїнізація азоту. Нітрифікація - це ферментативне окислення іона амонію до нітратно-іонного. Денитрифікація - це ферментативне відновлення нітрат-іона до (відповідно) вільного NH 2 . Протеїнізація азоту передбачає включення його мінеральних форм в органічні сполуки, такі як амінокислоти.
Удобрення азотом
У плодоносних садах з низьким вмістом органічних речовин у ґрунті (від 0,5 до 1,5%), доза азоту повинна становити 60–80 кг/гектар, максимальна доза може становити до 100–120 кг. Доза азоту залежить головним чином від розміру очікуваного урожаю, сили їх росту та властивостей ґрунту - вмісту органічної речовини, її рН, великої кількості інших поживних речовин та перебігу погодних умов протягом вегетаційного періоду. Плануючи підживлення високими дозами азоту, слід враховувати компенсацію збалансованим підживленням іншими поживними речовинами, переважно позакоренево мікроелементами, особливо калієм, а також можливість обмеження надмірного росту дерев за допомогою регуляторів росту.
Вибираючи азотні добрива, слід абсолютно звертати увагу на вже згадану його форму. Азот у формі нітрату легко засвоюється корінням дерев, тоді як його використання рослинами вимагає відновлення до форми, включеної в амінокислоти. Підживлюючи дерева нітратною формою, потрібно забезпечити хороший запас молібдену, який бере участь у процесі відновлення нітратів. Використовуючи селітру - кальцій, калій або магній - слід пам’ятати, що азот цих добрив є дуже рухливим у ґрунті і, отже, легко вимивається нітрат-іон у його глибину. Також слід пам’ятати, що дерева забирають нітратний азот лише тоді, коли на них з’являються перші листки.
Для яблунь співвідношення N:K має бути 1:1,25, для груш 1:1,5, для слив 1:1 для вишні 1:1,5.
Удобрення азотом, зазвичай, виконують у розділених дозах. Перша доза розкидається під час фази розпускання бруньок (підвищена потреба в азоті виникає під час фази зеленого/рожевого бутона, цвітіння та росту нових пагонів, і пов’язана з появою нового листя). Друге внесесення після закінчення цвітіння. Звичайний розподіл дози такий: 50-70% ранньою весною, решта після цвітіння.
Така практика пов’язана з ризиком заморозків під час цвітіння. За допомогою цієї стратегії можна не застосовувати другу дозу азоту у разі ушкодження морозами та зменшення врожаю, щоб не стимулювати дерева до надмірного росту. Розділивши дозу на дві частини, можна також використовувати іншу стратегію: перше внесення навесні, друге - в період інтенсивного росту плодів, але не пізніше, ніж до третьої декади липня. Можливе розділення азотних добрив на три частини: перша - це розпускання бруньок (50%), друга (30%) після цвітіння, а третя (20%) - до середини липня.
Застосування азоту пізньої осені призводить до збільшення запасів цієї поживної речовини в коренях дерев. Ці ресурси використовуються навесні, коли дерева потребують азоту, ще в прохолодну погоду. Однак, використовуючи такий розчин, ми повинні враховувати тип ґрунту - такий підхід можна застосовувати на важчих ґрунтах і лише тоді, коли температура ґрунту опускається нижче 5 ° C, враховуючи втрати використовуваного елемента.
Підживлення азотом можна вносити на всю поверхню саду або лише на приштамбову смугу. Застосування азоту лише по приштамбових смугах, може в довгостроковій перспективі призвести до зменшення врожайності рослин. Щоб уникнути цього, удобрення приштамбових смуг не повинно тривати довше 2-3 сезонів поспіль. Потім слід вносити на всю поверхню саду також протягом 2-3 років. Для підживлення азотом можна використовувати добрива, що містять нітратні форми азоту (нітрат калію, кальцію або магнію) або аміачну селітру. Хорошим рішенням є використання нітрату кальцію, як джерела азоту та кальцію. У випадку з сортом Голден Делішес та іншими сортами з підвищеними вимогами до магнію, друга доза азоту може бути використана у формі нітрату магнію, тоді як у кварталах сорту Гала, через підвищену потребу в калії, бажано використовувати нітрат калію.
Підраховано, що близько 50% азоту, що використовується при ґрунтовому удобренні, засвоюється і використовується рослинами, 25% іммобілізується в ґрунті, а ще 25% - це втрати внаслідок випаровування азоту з ґрунту та вимивання з нього.
Sad-online Інформаційнийпорталпрофесійногосадівництва- інтернет журнал для всіх тих, хтоцікавлятьсясучаснимитехнологіямиіпередовимидосягненнямисадівничоїнауки.
.jpg)
