Карбамід є одним з найбільш концентрованих азотних добрив (N-46%). Він випускається переважно в гранульованій формі для використання в фертигації та для прямого внесення в ґрунт. Він добре розчинний і часто використовується в розчиненій формі, зокрема в зрошувальній систем та для позакореневого підживленняі. Він класифікується як джерело аміаку і тому має тенденцію підкислювати ґрунт.
Його почали використовувати в 1935 р., але широкого поширення він отримав з 1960-х рр. Його можна віднести до добрив органічного походження, оскільки виготовляється з амонію і вуглекислого газу під високим тиском і температурою.
Карбамід - характеристика, переваги та недоліки
Коли виробничий процес порушується з підвищенням температури, може утворитися біурет, небажаний продукт, який може бути токсичним для деяких рослин, наприклад, цитрусових. Сечовина з більш ніж 1% біурету, внесена позакоренево, викликає токсичність. Цей ефект важливий при позакореневому використанні сечовини як проріджувача квіток у столовому винограді.
Карбамід Біурет
Підкислення ґрунту є природним процесом, який відбувається, коли органічна речовина мінералізується до NH та NO3, вивільняючи чотири протони на моль амонію. Якщо ґрунт має високий вміст органічної речовини, утворення протонів буде більшим, що витісняє катіони, особливо кальцій, який є найбільш поширеним елементом у катіонообмінній ємності та в ґрунтовому розчині. Це природне явище посилюється з середини весни та протягом літа через вплив температури на активність мікроорганізмів.
Підживлення сечовиною
При ґрунтовому удобренні сечовиною її гідроліз і подальше окислення амонію сприяє виділенню протонів, посилюючи підкислення ґрунту. Це збільшення протонів також викликає витіснення катіонів, посилюючи потенційну втрату, головним чином, кальцію. Можна констатувати, що продовження використання сечовини декальцинує ґрунт.
Вилуговування нітратів (процес вимивання водою розчинних солей з мінералів), викликане окисленням органічних речовин і амонію, призводить, до підкислення. Нітрат дуже рухливий у ґрунтовому розчині і легко вимивається із кореневого шару грунту. Цей аніон легко перетягує катіони, присутні в ґрунтовому розчині, такі як кальцій, калій і натрій. Такі негативно заряджені частинки замінюються протонами, тим самим посилюючи підкислення ґрунту.
Існують ґрунти, які можуть підтримувати вищий рН, завдяки вмісти в них карбонатів. Крім того, вода для зрошення часто містить бікарбонати та катіони, такі як кальцій та натрій. Це,головним чином, дозволяє підтримувати в грунті на відповідному рівні рН та вміст кальцію.
У деяких типах ґрунту підкислення з часом відбувається швидше через природне змивання дощової води, яка не забезпечує інших іонів, що створює появу токсичних елементів, таких як алюміній і марганець.
Швидкість гідролізу сечовини залежить від кількох факторів, включаючи температуру, вологість, вміст органічної речовини, початковий рН ґрунту, тип ґрунту та концентрацію ферменту уреази.
Оптимальний рН для активності уреази коливається від 6,5 до 7,0. Швидкість гідролізу сечовини в п’ять разів більша при pH 6,0 порівняно з pH 4,0. У піщаному ґрунті загальний гідроліз сечовини може тривати 30 днів, у порівнянні з максимумом в 14 днів у більш глинистих ґрунтах. Швидкість гідролізу зменшується при застосуванні більш високих доз сечовини.
Початковий рН ґрунту впливає на швидкість нітрифікації азоту сечовини. У ґрунті pH 6,4, весь азот перетворюється на нітрат протягом 10 днів. У більш кислих ґрунтах, при рН 4,2, через 28 днів застосування залишається 25% початкової концентрації N.
Оптимальна температура
Встановлено, що оптимальна температура для нітрифікації коливається від 25° до 35° C. При низьких температурах, наприклад, у вологому ґрунті, нітрифікація відбувається повільно і може відбуватися велике накопичення нітритів. Ці нітрити можуть бути токсичними для коренів рослин у високих концентраціях!
Під час фази гідролізу сечовини спочатку відбувається підвищення pH ґрунту (залужнення), а потім підкислення. Ці зміни pH можуть мати негативний вплив на катіонне живлення.
Недоліки та обмеження
•Сечовина неполярна, тому при крапельному зрошенні вона рухається до периферії контура зволоженого грунту, знижуючи його ефективність. Тому для крапельного поливу не рекомендується!!! •Рекомендується вносити сечовину при крапельному зрошенні лише в малих дозах, менше 4 кг N/га. •Викликає інтенсивну зміну pH; Спочатку вона збільшується, а потім зменшується. •Карбамід створює високу концентрацію амонію в процесі гідролізу. •Висока концентрація амонію впливає на засвоєння катіонів, особливо калію. Однак цей ефект залежить від застосовуваної дози сечовини; у високих дозах рекомендується поєднувати його з каліємими добривами. Цей ефект особливо важливий при зрошенні. •Не рекомендується вносити на вапняних ґрунтах. •Після поверхневого внесення необхідно швидко заробити в ґрунт
Агротехнічні переваги сечовини
•Порівняно нижча вартість одиниці азоту. •Нижча вартість перевезення через високу концентрацію поживних речовин на одиницю маси. •Рекомендується для перед посівомнього внесення. •Добриво кислотної реакції, рекомендоване для нейтральних або слаболужних ґрунтів. •Не підвищує солоність поливної води.
Sad-online Інформаційнийпорталпрофесійногосадівництва- інтернет журнал для всіх тих, хтоцікавлятьсясучаснимитехнологіямиіпередовимидосягненнямисадівничоїнауки.
.jpg)
