Як відомо споживачі "купують" очима і привабливий зовнішній вигляд плодів запорука швидкої реалізації продукції за високою ціною.
Тому оржавленість є небажаною ознакою шкірки плодів. Плоди з такими дефектами, безумовно, менш привабливі для споживача і тому кваліфікуються як нестандартні, незважаючи на відповідний розмір/калібр. Все це впливає на формування нижчої ціни і асоціюється не з десертними плодами, а з продукціїю яка призначена переробку. Тому кожен виробник прагне вирощувати плоди вищої якості, з привабливим зовнішнім виглядом, з гладкою шкіркою.
Найбільшим критичним періодом для оржавлення є рання стадія росту плодів від фази опадання пелюсток (BBCH 69-70) до фази 30-40 днів після цвітіння (BBCH 71-73). Найбільш сприйнятливі до ураження плоди через 14-21 день після цвітіння, коли їх розмір дуже швидко збільшується, а восковий шар - кутикула, що покриває шкірку (епідерміс), дуже тонка і особливо чутлива до пошкоджень. За цей час правильне формування кутикули може легко порушитися, так як вона не встигає щільно покрити швидко ростучу поверхню плодів. Іншою і більш ранньою датою, коли може відбутися інтенсивне оржавлення, може бути фаза рожевого бутона (BBCH 57), коли нижня частина квітки пошкоджується через весняні заморозки.
Оржавлення може виникати і влітку (липень, серпень). Рідко, але дефекти шкірки можуть з’явитися також восени, перед збиранням плодів, після дуже інтенсивних опадів. Такі пошкодження набувають концентричну форму крапок виступаючих над поверхнею плода переважно на його затіненій стороні.
Основними причинами появи іржі на шкірці зазвичай є два процеси, що відбуваються одночасно. Перший - це ріст і утворення клітин шкірки (епідермісу) в міру зорму плоду, другий — розтріскування воскового шару (кутикули), що захищає шкірку плода від пошкодження. Клітини епідермісу, діляться і збільшуючи свій об’єм, постійно тиснуть на кутикулу, якій притамання низька еластичність і, нарешті, розривають її, в наслідок порушення/затримки в її формуванні. Зазвичай це зовнішній фактор, який викликає пошкодження кутикули. Вода (дощ / роса / туман) інтенсивно проникає в незахищені кутикулою клітини шкірки, які під впливом зростаючого тиску в них починають набухати, а потім розтріскуються. На місці цих тріщин відмирають окремі клітини епідермісу, а в тих клітинах що їх оточують активізується природний захисний механізм – рубцювання. При цьому утворюється специфічна меристематична тканина - фелоген, яка завдяки дуже швидкому поділу клітин формує зовні шари коркових клітин. Саме ця пробкова тканина створює враження «шраму» на шкірці плода, тобто оржавлення.
Оржавлення може бити у вигляді щільної «сітки» або обширних плям, що покривають плід різною площою. Зазвичай сітка на дотик робить поверхню яблука або груші шорсткою. Буває і так, що оржавлення може мати вигляд гладкої шкірки оливково-коричневого кольору. Пошкодження, викликані пізніми весняними заморозками, дуже характерні і мають вигляд рудого кільця навколо лійочки. Вони також можуть мати вигляд невеликих поперечних ліній або крихітних плям.
Існує багато факторів (біотичних і абіотичних), які впливають на ть утворення сітки на плодах. Плоди одних і тих же сортів можуть уражуватись в різній мірі в залежності від сезону.
Біотичніфактори
низька температура (мороз / весняні заморозки)
коливання температури вдень/ніч, день/день
висока вологість повітря (дощ/роса)
висока інсоляція
важкі ґрунти
високий рівень грунтових вод
дефіцит вологи в грунті (посуха)
Абіотичніфактори
сорт / підщепа
засоби захисту рослин / позакореневе удобрення / ін
шкідники/хвороби
підживлення ґрунту азотом (N)
зрізання і формування крони
розпилення занадто сильним струменем рідини
пошкодження провідних пучків дерев
Температура
Низькі температури ранньою весною пошкоджують провідні тканини стебла, що погіршує водопостачання плодових бруньок навесні і таким чином обмежує їх ріст. Що стосується клітин епідермісу/шкірки, то в цей період вони покриваються водою зовні і починають лопатися під тиском зсередини плода. Зовсім інакше пливають прохолодна температура після цвітіння. Низька температура в цей період послаблює ріст плодів, але сприяє утворенню товстішої кутикули (захист від оржавлення). Теплі дні з холодними ночами (0-4 °C) і теплі дні та тепліші ночі (> 17 °C), особливо протягом 3 тижнів після цвітіння, викликають оржавленість. Яблука та груші є клімактеричними фруктами і дуже чутливі до великих перепадів денних температур. І тому влітку, якщо після періоду спеки з температурою (наприклад, 32-34 °C) опівдні, наступного дня спостерігається нижча температура (наприклад, 20-22 °C), ми також матимемо сітку на плодах.
Вологість повітря
Існує тісний зв’язок між високою відносною вологістю повітря, кількістю днів з дощем та інтенсивністю оржавлення. Несприятливі умови високої вологості повітря з низькою температурою в період високої чутливості (навіть одноденне зниження до 0 °С) викликають сильне ураження.
Інсоляція
Що стосується цього біотичного фактора, то він може спричинити полімеризацію воску, що робить кутикулу більш сприйнятливою до різних пошкоджень. Якщо опади або перепади температури відбуваються після періоду з більш інтенсивнішим сонячним світленням, кутикула пошкоджується легше і швидше. Фрукти, які більше піддаються впливу ультрафіолетового випромінювання та дощу, матимуть більш інтенсивніший рудий колір.
Особливості сорту
Оржавленість проявляється різного ступеня залежно від сорту. Плоди різних сортів за однакових умов мають різний прояв оржавленості, оскільки їхня схильність до неїі передається генетично. Плоди сортів з тонкою кутикулою особливо легко і інтенсивно утворюють сітку.
Чутливі сорти
яблуні до
оржавленості
Голден Делішес
Боскоп
Айдаред
Кортланд
Пауларед
Фуджі
Джонаголд
Сорти яблуні
помірно чутливі до
оржавленості
Гала
Чемпіон
Пінова
Елстар
Чутливі сорти
груші до
оржавленості
Еріка
Конференція
Давід
Генерал Леклерк
Ізольда
Конкорд
ЗЗР, позакореневе удобрення та інші
Найбільш серйозні дефекти шкірки можуть бути викликані різними видами агрохімікатів, які використовуються в агротехніці (ЗЗРі, позакореневі добрива або інші препарати). Використані всупереч інструкції, при невідповідних погодних умовах вони можуть значно пошкодити плід. Дуже часто пошкодженню плодів спричинює багатокомпонентні, неперевірені бакові суміші. Також причинами оржавлення можуть бути як діючі речовини, так і домішки препаратів, розпилення занадто великою кількістю рідини, у вигляді занадто великих крапель, на вологих поверхнях (після дощу, роси) або в умовах надто повільного висихання або за низької температури робочої рідини.
Неправильно використані препарати можуть викликати сильнеоржавлення:
- мідь і сірчані продукти при високій інсоляції, мідний купорос, обробка вологих поверхонь; - цинкові та кальцієві добрива (селітра, хлорид, інші порошкоподібні добрива), каліфорнійська рідина (сірка (3 кг), вапно (5 кг) та кухонна сіль (2 кг) на 100 л води.), у високій концентрації та при сильному сонячному освітлені на пізніх стадіях розвитку плодів; - позакореневі добрива, що вносяться при високих температурах (> 25 °С) і при сильному сонячному освітлені, на пізніх стадіях розвитку плодів; - гербіциди для плодів у нижній частині крони та ін.
Шкідники та хвороби
Погіршенню зовнішнього вигляду плодів у вигляді вторинних симптомів оржавлення шкірки плодів (переважно яблук) сприяють і шкідники
Також гризуни та шкідники кори та деревини, що пошкоджують провідні пучки, сприяють слабшому росту плодів і утворенню на них сітки.
Обрізування і формування крони
Невміле обрізування і формування крони створюють умови для слабкого провітрювання та тривалого зволоження листя. Тому ризик появи сітки на плодах яблуні чи груші на таких деревах значно більший.
Одним із методів зниження сітки на плодах є забезпечення їх природними фітогормонами у вигляді регуляторів росту рослин, що містять синтетичні гібереліни GA 4+7, бажано до 40 днів після цвітіння.
Sad-online Інформаційнийпорталпрофесійногосадівництва- інтернет журнал для всіх тих, хтоцікавлятьсясучаснимитехнологіямиіпередовимидосягненнямисадівничоїнауки.
.jpg)
