Восени час готувати сад до нового сезону, подбати про ґрунт і фітосанітарні умови. Для цього ідеально підходять мікробіологічні препарати, гумінові кислоти та кальцієві добрива. Після збору врожаю в саду залишається велика кількість опалого листя,
плодіві дерну, що є чудовим матеріалом для натурального, цінного і безкоштовного добрива. Обов’язковою умовою отримання такого добрива є швидке та ефективне розкладання органічних решток. Оброблена органічна маса за допомогою азоту і мікроорганізмів (бактерій, грибів і актиноміцетів) проходить процес мінералізації, забезпечуючи рослини поживними речовинами, такими як N, P, K і Mg, S і мікроелементами
Наступним етапом розкладання органічної речовини є гуміфікація, що призводить до утворення гумусу (тобто гумінових кислот) протягом кількох десятків років. Для цього на рослинні рештки слід внести азотні добрива з мікроелементами та фульвокислотами і забезпечити необхідну кількість мікроорганізмів.
А як щодо ґрунту?
Восени також варто подумати про забезпечення рослин азотом і фосфором з природних і відновлюваних джерел, тобто отриманих в результаті діяльності ґрунтових бактерій. Найкраще для цієї мети підходять азотні бактерії роду Azotobacter або Bacillus а також Arthrobacter, Azospirillum і Pseudomonas .
Чому в саду мало бактерій і чому їх потрібно додатково вносити?
Останніми роками це пов’язують із застосуванням багатьох добрив, засобів захисту рослин та дезинфікуючих засобів. Їх інтенсивне використання призводить до зменшення природної кількості корисних мікроорганізмів, завдяки яким ґрунт у саду стає родючим, збагаченим мікроорганізмами та гумусом, вільним від хвороботворних мікроорганізмів. Невід’ємною частиною життєвого циклу саду є такі ґрунтові мікроорганізми, як: аеробні та анаеробні бактерії, сапрофітні гриби, актиноміцети.
Інтенсивні обробітки, втома ґрунту, відсутність садозміни та сівозміни в плодових культурах, погіршення структури ґрунту та зменшення кількості внесеної органічної речовини, використання свіжого (некомпостованого) гною ВРХ та пташиного посліду, перевищення підживлення азотними добривами негативно впливають на структуру ґрунту. Це проявляється порушенням співвідношення повітря і води, відсутністю грудкуватої структури, нездатністю утримувати мінеральні речовини, закисленням, відсутність корисної мікрофлори та надмірний розвиток фітопатогенів.
Умовою покращення ґрунтового середовища в саду є відновлення біологічного життя в ньому шляхом внесення органіки, природних (органічних) добрив, відновлення належного pH підкисленого ґрунту шляхом вапнування. Слід пам’ятати, що в кислому грунті патогенні гриби інтенсивно розмножуються, а корисні бактерії, на жаль, краще пристосовані до реакції грунтового розчину наближеної до нейтральної. Бактерії впливають на виділення калію з мінералів і фосфору зі зв'язаних і ретроградних форм, а також азоту з повітря та Ca, Mg та інших компонентів з ґрунту.
Використання та розподіл поживних речовин для рослин має особливе значення в нинішній ситуації, коли мінеральні добрива дорожчають і все більше уваги приділяється екологізації. Завдяки активності таких мікроорганізмів, як азотні та фосфорні бактерії, достатньо внести в ґрунт до 30 кг N і P. Звичайно, ці кількості залежать від кількості самих бактерій, рН ґрунту, його вологості, температури та вмісту гумусу.
Зв'язаний мікроорганізмами азот надходить у ґрунт у доступній для рослин формі, у вигляді нітратів. Однак засвоєння рослинами таких сполук є дуже небезпечним і призводить до їх накопичення в рослинах і плодах. Весь процес відбувається природним шляхом. Азот виділяється протягом усього вегетаційного періоду, тому запобігає періодичному голодуванню рослини, пов’язаному з нестачею добрив. Бактерії азоту здатність не лише фіксувати атмосферний азот, а й впливати на ріст і врожайність рослин, кращий розвиток і розгалуження кореневої системи, покращує утримання води і поглинання рослинами мінеральних солей. Відомо також, що в азотних бактеріях активується механізм синтезу природних фітогормонів, наприклад ауксинів, які підтримують ріст і розвиток рослин, і значно впливають на врожайність. Використання азотних бактерій дозволяє знизити дози азотних добрив на кілька десятків кілограмів на га.
Крім того, фосфорні бактерії ( Bacillus megaterium ) є неоціненними в забезпеченні рослин фосфору зі складних форм в грунті, такі як фосфіти, фітин, фосфоліпіди і фосфопротеіни і т.д. Вони визнані як «біо- добриво», бо їхня ефективність справді вражаюча. Завдяки відповідним ферментам вони мають здатність розщеплювати складні сполуки фосфору та перетворювати їх у доступну форму фосфату. Більшість необхідних для цього сполук є ферментами, синтезованими ґрунтовими мікроорганізмами. Завдяки їм можна отримати до 30-40 кг чистого фосфору на 1 га, тож і в цьому випадку можна зменшити дози фосфорних добрив і водночас позбутися від шкідливих залишків у ґрунті.
Бактерії – наші союзники у відповідальному поводженні з ґрунтом. Значною мірою ми завдячуємо їм успішним вирощуванням рослин, у тому числі плодових. Тому варто пам’ятати про них восени, адже це ідеальний час для внесення їх у ґрунт через відповідні умови вологості та перерву у використанні засобів захисту рослин. З ними також варто використовувати гумінові кислоти, які покращать умови їх проживання та гарантують швидке їх розмноження в ґрунті та додатково покращують структуру ґрунту та доступність поживних речовин для рослин.
Sad-online Інформаційнийпорталпрофесійногосадівництва- інтернет журнал для всіх тих, хтоцікавлятьсясучаснимитехнологіямиіпередовимидосягненнямисадівничоїнауки.
.jpg)
