Найвагомішим фактором, що обмежує урожай рослин є вода. В останні роки посухи та нестача опадів все більше дає про себе знати.
Якщо поглянути на суму опадів протягом року, то виявиться, що з кожним роком опадів випадає все менше. Однак ще більшою проблемою, ніж зменшення кількості опадів, є нерівномірний їх розподілу протягом року. Все частіше виникають проблеми з водою в критичні місяці під час формування врожаю.
Транспірація – це вивільнення рослинами води в результаті випаровування. Коефіцієнт транспірації обумовлює, скільки води рослина витрачає протягом вегетаційного періоду для формування 1 кг сухої речовини. За вегетаційний період плодово-ягідні рослини споживають від 5,5 до 7,0 млн л води на гектар.
Для оптимального росту і врожайності яблуні потрібно близько 600-700 мм опадів на рік (1 мм опадів дорівнює 10 м3 води/га) - тобто 6-7 млн л води на гектар. Важлива не тільки сума річних опадів, а й їх розподіл протягом вегетаційного періоду. Яблуні мають високу потребу у воді, і їх максимум припадає на період з червня по серпень. У цей період добова потреба у воді становить 4-4,5 мм опадів (тобто близько 40 тис. л води на гектар).
Рівномірне випадання опадів і навіть допоміжне зрошення підвищують урожайність на 15-30%. Це свідчить про те, наскільки важлива вода в вирощуванні плодових. Проте, коли у нас випадає надлишок опадів із вищими температурами та обмеженою проникністю ґрунту, це може спричинити утворення підтоплень, що призведе до втрати дерев. Причина втрати рослин не надлишок води безпосередньо, а нестача кисню – коріння дерев просто «задихається».
Найкращий спосіб збільшити вологоємність ґрунту — подбати про рівень гумусу в ньому. Гумусові сполуки мають високу вологоємність. Вони утримують води приблизно в 5 разів більше своєї ваги. Сорбційна здатність гумінових сполук у 4-12 разів перевищує мінеральну частину. Тому гумус відповідає за 20 - 70% загальної сорбційної здатності ґрунту. Без гумусу ґрунт не накопичує воду, а без води неможлива розчинність внесених у ґрунт поживних речовин, особливо мінеральних.
Традиційна технологія поливу не запобігає високим втратам води (близько 60-70%) через вилуговування, випаровування та транспірацію. Система крапельного зрошення хоча і дозволяє знизити кількість витрачання води за рахунок зменшення її вимивання, але не зменшує випаровування та транспірацію.
Прогнозується, що зміна клімату посилить поширеність посухи. Що значно вплине на вирощування багатьох рослин. Дефіцит води спричиняє великі втрати врожаю багатьох рослин, в тому числі яблук. Китай є світовим лідером з виробництва та експорту яблук. Основним фактором обмеження врожайності в даному регіоні є посуха. Тому визначення генів, які беруть участь у ефективності використання води, стало основним напрямком програм селекції сортів.
Дослідники вирощують трансгенні рослини в умовах дефіциту води, щоб оцінити їх ефективність у використанні води та дослідити механізми, потенційно залучені до посухостійкості. В ході досліджень виділили ген MHYTP2. Надекспресія цього гена покращила використання води у трансгенних рослинах. Вони накопичили більше біомаси, ніж їхні нетрансгенні аналоги. Ген більш важливий для підщеп, а також його можна коригувати в яблунях для підвищення стійкості до посухи.
Дефіцит води стає все більш гострішим. Як протидіяти?
Sad-online Інформаційнийпорталпрофесійногосадівництва- інтернет журнал для всіх тих, хтоцікавлятьсясучаснимитехнологіямиіпередовимидосягненнямисадівничоїнауки.
.jpg)
