.jpg)
В перші роки культура та ґрунт намагаються адаптуватися та відновитися від солей що потрапили в грунт, тому візуально ідентифікувати наявну проблему майже неможливо. В подальші роки спостерігається пригнічення культур і зниження врожайності, а накопичення солей вже може сягати таких масштабів, що для відновлення ґрунту потрібні спеціальні меліоративні заходи.
Надлишкова концентрація солей:
"Засолоність наших ґрунтів досягла такого рівня, що в найближчі кілька років, якщо не буде вжито заходів, ми ризикуємо більше не обробляти їх".
Це може здатися перебільшеною тривожністю, але якщо ця заява надходить від професіонала, який давно працює у садівничому секторі, як-от генеральний директор Vivai Mazzoni, принаймні необхідно дослідити тему, яку досі ігнорували садівники.
Дійсно, тема засолення ґрунтів в районі Феррари (Італія) де зосереджене вирощування груш, серйозна проблема.
Для вирішення проблеми необхідно зрозуміти її причину. Все починається з поливної води, з місцевих водойм, яка легко досягає значень 2000 ЕС (одиниця вимірювання електропровідності води, безпосередньо пов’язана з концентрацією солі).
За останнє десятиліття це явище також поширилося на глибші шари грунту, де через тривалу посуху в літній період підтягуються підземні води, які мають тенденцію бути солонуватими. На практиці у звязку з посухами, невмілим удобренням та фертигацією, ми по суті розсипаємо сіль по своїх ґрунтах, і будь-хто з аграріїв знає, що це явище призводить до «загибелі» ґрунту, особливо якщо він глинистий. Оскільки сіль утворює незворотний зв’язок із глиною, що перешкоджає вирощуванню основних культур, перш за все груш.
Що стосується піщаних ґрунтів, то проблема менш серйозна, але для усунення надлишку солоності знадобиться дуже інтенсивне зрошення, точніше, рясні дощі, але останнім часом вони стали рідкістю.
Ми повинні поспішати, тому що зі зміною клімату ситуація буде тільки погіршуватися - зазначають у Vivai Mazzoni.
